• `~
  • 1!
  • 2@
  • 3#
  • 4$
  • 5%
  • 6^
  • 7&
  • 8*
  • 9(
  • 0)
  • -_
  • =+
  • tab
  • q
  • w
  • e
  • r
  • t
  • y
  • u
  • i
  • o
  • p
  • [
  • ]
  • \|
  • caps lock
  • a
  • s
  • d
  • f
  • g
  • h
  • j
  • k
  • l
  • ;:
  • '"
  • Enter
  • shift
  • z
  • x
  • c
  • v
  • b
  • n
  • m
  • ,
  • .
  • /?
  • shift
  • Очистити
  • Укр
  •  
  • Сховати
  • '~
  • 1!
  • 2"
  • 3
  • 4;
  • 5%
  • 6:
  • 7?
  • 8*
  • 9(
  • 0)
  • -_
  • =+
  • tab
  • й
  • ц
  • у
  • к
  • е
  • н
  • г
  • ш
  • щ
  • з
  • х
  • ї
  • /\
  • caps lock
  • ф
  • і
  • в
  • а
  • п
  • р
  • о
  • л
  • д
  • ж
  • є
  • Enter
  • shift
  • я
  • ч
  • с
  • м
  • и
  • т
  • ь
  • б
  • ю
  • .,
  • shift
  • Очистити
  • Eng
  •  
  • Сховати
Судова влада України
Комсомольський районний суд м. Херсона
Cписки справ, призначених до розгляду
Списки автопризначенних справ та поданих апеляційних скарг
Запобігання і протидія корупції
ДО УВАГИ ГРОМАДЯН
Зразки позовних заяв
Законодавство України
Виконання ЗУ Про запобігання корупції
Очищення влади
Технічна підтримка
Оприлюднення відомостей про справи про банкрутство

Відомості з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення
Національне агенство з питань запобігання корупції
Єдиний реєстр адвокатів України
Офiцiйне представництво Президента України
Верховна Рада України
Урядовий портал

ЛЕКЦІЯ З НАГОДИ ПРОВЕДЕННЯ У 2013 РОЦІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТИЖНЯ ПРАВА НА ТЕМУ: «РЕАЛІЗАЦІЯ І ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ»

 М. А. ФОМІНА1   

 

 

ЛЕКЦІЯ З НАГОДИ ПРОВЕДЕННЯ У 2013 РОЦІ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТИЖНЯ ПРАВА2

 

 
   НА ТЕМУ: «РЕАЛІЗАЦІЯ І ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ»  

ДАТА ПРОВЕДЕННЯ: 09.12.2013 р.; 11.12.2013 р.  

 

 

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: КОМСОМОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ХЕРСОНА
 
УЧАСНИКИ ЗАХОДУ: ПРАЦІВНИКИ КОМСОМОЛЬСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ М. ХЕРСОНА, СТУДЕНТИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, ГРОМАДЯНИ    

 

ПЛАН ЛЕКЦІЇ: 

 

1. Щорічний Всеукраїнський тиждень права як загальнонаціональна та загальнодержавна традиція.    

 

2. Поняття прав людини. Загальна декларація прав людини.     

 

3. Реалізація, охорона та захист прав людини. Способи захисту прав людини. Захист прав людини судом.   

 

 

4. Можливість захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів у Комсомольському районному суді м. Херсона.   

1. Щорічний Всеукраїнський тиждень права як загальнонаціональна та загальнодержавна традиція 
 

Для становлення громадянського суспільства і правової держави в Україні важливе значення має правова освіта і правова просвіта населення.
 
Сьогодні, кожен правознавець чи юрист-практик особисто, кожна правнича інституція здатні виховувати  у громадян повагу до закону та прав людини і своїм практичним внеском сприяти такому становленню. Не залишається осторонь просвітніх процесів і Комсомольський районний суд м. Херсона (далі – Комсомольський райсуд), який під час проведення даної лекції має на меті зміцнити повагу до права та представників юридичної професії, а також підвищити рівень довіри до органів судової влади.   

Слід звернути увагу, що Всеукраїнський тиждень права започаткований відносно нещодавно – з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини та запроваджений Указом Президента України від 08 грудня 2008 р. за №1149/2008. Його проведення утверджене щороку в тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини, який відзначається в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 р. Загальної декларації прав людини. Між тим, вказаний захід покликаний стати загальноукраїнською та загальнодержавною правовою  традицією, продовження якої сприятиме зміні ставлення людини і громадянина до права, юридичної професії, утвердженню позитивного образу права в цілому.     
 
2. Поняття прав людини. Загальна декларація прав людини  

Під правами та свободами людини і громадянина слід розуміти правові можливості (надбання), необхідні для існування і розвитку особи, які визнаються невід’ємними, мають бути загальними і рівними для кожного, забезпечуватись і захищатись державою в обсязі міжнародних стандартів [1, c. 447]. Текстуальний аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що наявність сполучників «і», «та» вказує на відмінність значень термінів «права» і «свободи», «людина» і «громадянин».   

В теорії права чітке юридичне розмежування між суб’єктивним правом і свободою проводиться досить складно. Так, на думку Н. Г. Шукліної, О. В. Совгирі, коли йдеться про суб’єктивне право, передбачається наявність більш або менш визначеного суб’єкта, на якому лежить обов’язок, що відповідає даному праву (наприклад, право на охорону здоров’я повинно забезпечуватись мережею медичних установ). Коли ж йдеться про свободу, мається на увазі заборона відкидати або обмежувати цю свободу. Така свобода звернена до невизначеного кола суб’єктів, зобов’язаних поважити дану свободу (наприклад, свобода слова передбачає право людини вимагати від держави захисту від будь-якого суб’єкта, що цю свободу порушує). Говорячи про співвідношення наведених понять автори додають і те, що вживання терміна «свобода» найбільш характерне для країн з англо-саксонською системою права [2, c. 137].   

Питання розмежування понять «людина» і «громадянин» дещо простіше. Очевидно, що перше за змістом ширше другого, оскільки громадянство вказує лише на правовий зв'язок особи та держави: будь-який громадянин є людиною, але не всі люди – громадяни (наприклад Закон України «Про громадянство» передбачає можливість людини мати статус особи без громадянства, законодавство інших держав може містити дозвіл на подвійне громадянство тощо).   

Історично, в українському законодавстві поняття «людина» вперше закріплювалось на конституційному рівні в Конституції Української СРР, 1929 року та дублювалось у пізніше прийнятих конституційних актах.  Але враховуючи, що в конституціях соціалістичних держав, поняття «людина» як правило практично ототожнюється з поняттям «громадянин», в радянську добу закріплення поняття людини не означало спрямованості діяльності держави на задоволення життєвих, матеріальних, духовних її потреб.   

Сьогодні основні права і свободи людини відображені у низці міжнародних правових актів, які встановлюють загальнолюдські стандарти прав та свобод особи. Одним з таких документів є вже згадувана вище Загальна декларація прав людини – сама назва згаданого документа вказує на універсальність, неподільність, взаємозалежність та взаємозв’язок усіх прав людини. У Преамбулі Декларації сформульовані історичні цілі, досягненню яких вона покликана сприяти, зокрема, це встановлення певного взірця, до якого мають прагнути всі народи і держави; забезпечення загального та ефективного визнання та дотримання серед народів держав – членів ООН прав і свобод людини за допомогою національних і міжнародних заходів; стимулювання кожної людини і кожної структури суспільства до проведення просвітницької та освітньої діяльності задля дотримання поваги прав і свобод людини; допомога розвитку дружніх відносин між народами, соціальному просуванню та покращенню умов життя при більшій свободі.  

Таким чином, положення Загальної декларації прав людини виступають перспективними завданнями, а сама  Декларація залишається концентрованим втіленням загально соціальних закономірностей людського співжиття, взірцем до досягнення якого мають прагнути усі держави.  

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлено принцип переваги застосування правил міжнародного договору над правилами, що передбачені у відповідному акті законодавства України. Зважаючи на те, що Україна є державою-учасницею вказаного вище міжнародно-правового акту, кожен громадянин України має можливість користуватись усіма передбаченими в ньому правами без обмежень за будь-якими ознаками.  

Слід також вказати, що однією з підстав проголошення Декларації про державний суверенітет України, зазначається потреба всебічного забезпечення прав і свобод людини. Конституція України  у ст. 3 проголосила людину, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю та зазначила, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Перелік  прав і свобод людини і громадянина, закріплених в другому розділі Конституції України, є надзвичайно широким та майже усі статті в цьому розділі тою чи іншої мірою відображають зміст найважливіших міжнародно-правових актів в цій галузі.  

Права і свободи особи можуть встановлюватися й іншими, крім Конституції, Законами України, підзаконними нормативно-правовим актами, деталізуючи їх загальне формулювання. 

3. Реалізація, охорона та захист прав людини. Способи захисту прав людини. Захист прав людини судом 

Реалізація передбачених законом прав є передумовою існування права, адже без цього воно втрачає свій соціальний зміст. Будь-яку особу більше цікавить реалізація її прав, аніж їх формальне декларативне існування.  

Проблеми реалізації та захисту прав пов’язані з найважливішими сферами сучасних наукових досліджень. Починаючи зі вчень стародавніх мислителів і до наших часів, філософи, соціологи, політики, правознавці намагалися осягнути їх сутність та зміст, окреслити історичні  та сучасні параметри, необхідні для практичного забезпечення прав і свобод людини [3, c. 47–48].  

Тема основних прав людини, законодавчого закріплення механізму їх реалізації, посідає провідне місце в сучасному суспільстві. Суб’єктивні права, як права конкретних осіб мають основоположне значення і для кожної окремої приватної особи, і в цілому для характеристики правопорядку в суспільстві [4, c. 166]. Реалізація будь-якого права часто пов’язана з примусом, і будь-яке право розуміння припускає примусове забезпечення того результату, до якого прагне особа. Вказане зумовлює тісний зв'язок між собою таких юридичних явищ, як «охорона», «захист», «відповідальність», адже саме до застосування мір відповідальності найчастіше приводить реалізація вимоги особи захистити її суб’єктивне право. 

При цьому, про охорону прав слід говорити саме як про правовий засіб, який попереджає порушення, а про захист – як про такий, що настає за порушенням і тягне за собою відновлення відповідного суб’єктивного права. На думку О. В. Кохановської [5, c. 343, 349], охорона прав реалізується у вигляді застосування відповідних способів захисту. При цьому, охорона і захист – не те саме. Зокрема, до власне правових заходів охорони відносяться практично всі заходи, за допомогою яких забезпечується як розвиток правовідносин в їх нормальному, непорушному стані, наприклад, закріплення право- та дієздатності суб’єктів, встановлення обов’язків, тощо, так і поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів. Таким чином, поряд з таким широким розумінням охорони в науці і законодавстві використовується і поняття охорони у вузькому розумінні. В останньому випадку в нього традиційно включаються лише ті заходи, які передбачені законом і спрямовані на поновлення чи визнання прав, а також захист інтересів при їх порушенні. Саме в цьому випадку, для того, щоб уникнути термінологічної плутанини, охорону у вузькому значенні цього слова прийнято іменувати захистом прав. Зважаючи на викладене, захист є однією із найбільш важливих та ефективних гарантій існування суб’єктивного права.  
При цьому, слід звернути увагу, що здійснюючи свої права, особа повинна зважати на те, що навколо неї також існують люди, які є носіями аналогічних прав, які так само визнаються і охороняються законом. Завжди слід пам’ятати принцип «мої права закінчуються там, де починаються права іншого».  

Ефективність і своєчасність захисту суб’єктивних прав залежить від того, чи має особа як носій відповідного суб’єктивного права можливість реалізувати своє повноваження щодо його захисту з моменту порушення, невизнання або оспорювання цього права. Фундаментальні засади захисту суб’єктивних прав містяться у Конституції України, відповідно до ч. 3 ст. 8 якої звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується.  

Крім цього, гарантується право на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Це означає, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце  інші утиски прав і свобод. Також, зазначеною статтею кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.  

Окремо від системи національних судових інстанцій слід відмітити юрисдикцію Європейського суду з прав людини. Його унікальний вплив на будь-яку національну систему правосуддя полягає в тому, що Європейський суд виробляє стандарти захисту прав людини, які впливають на правові системи практично всіх держав Європи і, зокрема, на національне законодавство і процесуальну практику в кримінальному, цивільному, адміністративному судочинстві, стан іноземних громадян, права преси і свободу слова тощо. Робота Європейського Суду побудована на принципі субсидіарності, згідно з яким головна роль захисту прав людини, що закріплені в Конвенції прав людини і основоположних свобод, належить національним системам держав-учасниць і, перш за все, їх судовим органам. Національні суди можуть і повинні застосовувати положення Конвенції у своїй практиці та ефективно захищати від їх порушень [6, c. 20].  

В літературі [5] види захисту розглядаються як залежно від способів та форм, так і за суб’єктами здійснення такої діяльності. Захист суб’єктивних прав здійснюється шляхом застосування належної форми засобів та способів захисту. Під формою захисту розуміється комплекс внутрішньо узгоджених організаційних заходів із захисту суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Між тим, на думку деяких дослідників, більш правильно вести мову саме про форми захисту, тобто юрисдикційну і неюрисдикційну. При цьому, в рамках юрисдикційної форми виділяються загальний (судовий) та спеціальний (адміністративний) порядок захисту суб’єктивних прав, а в деяких випадках можливий і змішаний (адміністративно-судовий) порядок. Натомість неюрисдикційна форма захисту репрезентована самозахистом. Таким чином, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права від порушень, звертатися за захистом до суду та інших державних органів.  

Крім цього, вважаємо, що під час захисту своїх прав, особа має змогу застосовувати як один із передбачених способів захисту, так їх сукупність незалежно від того, до загальних  чи спеціальних вони належать. Важливо, тільки, щоб застосування цього способу (способів) захисту відповідало змісту права, способу його порушення та наслідків, спричинених цим порушенням, і було ефективним.  

Слід, також, зазначити про те, що у певних випадках законодавець передбачає можливість відмови певних органів чи осіб від добровільного та негайного  поновлення порушених прав. У такому разі особа має право звернутися до суду з вимогою про поновлення її порушеного права чи вимагати відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням. 

4. Можливість захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів у Комсомольському районному суді м. Херсона 

Місцеві суди складають першу ланку у системі судів загальної юрисдикції та є основною ланкою судової системи, оскільки становлять переважку більшість усіх судових органів та розглядають усі судові справи. Предметна юрисдикція загальних та спеціалізованих судів визначена у Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальному законодавстві [7, c. 148].  

Комсомольський райсуд є місцевим судом загальної юрисдикції та в ньому розглядаються кримінальні, цивільні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Суд також має повноваження щодо судового контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини під час досудового розслідування кримінальних справ, зокрема, він уповноважений приймати рішення щодо законності і обґрунтованості затримання підозрюваного, обрання обвинуваченому запобіжного заходу, застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження [7, c. 148].  

Комсомольський райсуд знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29. Займає третій та четвертий поверхи дев’ятиповерхової будівлі, в якій раніше розташовувалось ТОВ «АгроПром», поряд із Дніпровським та Суворовським районними судами м. Херсона. Зали судових засідань (каб. №№206, 207) розташовані на другому поверсі будівлі, обладнані гратами, засобами технічної фіксації судового процесу, технічними засобами для проведення судових засідань в режимі відеоконференції.  

Приміщення будівлі задля безпеки відвідувачів обладнане сучасною охоронною сигналізацією, на першому поверсі цілодобово працює пост судової міліції. Для осіб з обмеженими можливостями суд оснащений пандусом та ліфтами. Задля зручності та комфорту відвідувачів в фойє, що на першому поверсі будівлі, розташовані комірки для тимчасового зберігання речей, встановлена стійка для заповнення документів, стільці для осіб похилого віку, функціонують кондиціонери, санвузол та їдальня.  

З метою створення оптимальних умов для реалізації громадянами своїх законних прав та інтересів, інформаційно-довідковою службою (у фойє на першому поверсі) здійснюється приймання громадян та документів. Також, для осіб, які бажають самостійно отримати інформацію, в кінці залу розташований інформаційний стенд.  

Комсомольський райсуд вже тривалий час має власну веб-сторінку в мережі Інтернет, яка регулярно оновлюється, містить усю необхідну інформацію та корисні посилання, щоденно відвідується користувачами мережі. Крім цього, з 17 червня 2013 року в Комсомольському районному суді м. Херсона запроваджено проект «Електронний суд», що надає можливість отримувати повістки про виклик до суду у вигляді sms-повідомлень та процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді. 

Працівники Комсомольського райсуду виявляють високий рівень поваги, компетентності та професійності, приділяють увагу самоосвіті, удосконаленню й набуттю нових знань та умінь. Стандартом належної поведінки працівників суду є уважне спілкування з кожним відвідувачем та прояв поваги до них. В межах своїх повноважень працівники суду готові прийти на допомогу кожному відвідувачу суду.  

Між тим, слід пам’ятати, що хоча п. 4.2 Наказу Державної судової адміністрації України від 12.09.2005 р. №102/765 передбачає заборону пропуску до приміщень судів тільки осіб: у стані  сп'яніння,  що ображає людську гідність і громадську мораль (алкогольного чи наркотичного); з тваринами; з легкозаймистими,  вибухонебезпечними,   радіоактивними   та отруйними речовинами;з колюче-ріжучими предметами; з валізами,  господарськими  сумками,  пакетами,  розмір яких перевищує 45х35х15 см., будь-який відвідувач суду має дотримуватись етичних норм та правил поведінки в суспільстві, в тому числі і етикету в одязі, поводитись гідно, високоморально, з повагою ставитись до інших відвідувачів та працівників суду. У випадку неповаги до суду порушника може бути притягнено до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України.   

  Сподіваємось, що викладена інформація буде корисною слухачам, сприятиме розширенню кругозору, зміцнення поваги до права та представників юридичної професії, а також підвищити рівень довіри до органів судової влади в Україні. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / М. В. Цвік, О. В Петришин, Л. В. Авраменко та ін.; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М. В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України. – Харків: Право, 2009. – 584 с.

 2. Совгиря О. В., Шукліна Н. Г. Конституційне право України : Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с. 

         3. Оніщенко Н. Захист прав і свобод людини в Україні // Право України. – 2009. – №4. – С. 47 – 54.  

  4.Цивільний кодекс України [Текст]: наук.-практ. комент.: поясн., тлумачення, рек. з використ. позицій вищих суд. інстанцій, М-ва юстиції, науковців, фахівців: правникам, нотарям, адвокатам, суддям, викладачам, студ. – Х.: Страйд, 2010. – Т.1.: Загальні положення / [А. М. Баранова та ін.]; за ред. проф. І. В. Спасибо_Фатєєвої. – 2010. – 319 с.  

5. Кохановська О. В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві [Текст] : монографія / О. В. Кохановська ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К.: Київський університет, 2006. – 463 с.  

6. Організація судової влади в Україні: Перший аналіз нормат. змісту Закону України «Про судоустрій України» / А. О. Селіванов (кер. авт. кол.), Є. В. Фесенко, Н. С. Рудюк та ін.; За наук. ред. А. О. Селіванова. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 112 с.  

7. Молдован В. В., Мельник С. М. Судоустрій України: Навч. посібник. – К.: Алерта, 2013. – 280 с.



 [1]Помічник судді Комсомольського районного суду м. Херсона, аспірант Чорноморського державного університету ім. Петра Могили.

[2] На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 р. №611-р та листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 17.09.2013 р. №1444/05.

 
 
Трансляція судового засідання «Вбивства 39 людей 20.02.2014 під час Євромайдану»
Інформація щодо стадій розгляду судових справ
Судовий збір
Контакти
Розклад роботи
Лічильник установи
XIV з’їзд суддів України
Розпорядникам бюджетних коштів
Система оцінювання роботи суду: стандарти, критерії, показники та методи
До уваги суддів та працівників апарату Донецької та Луганської областей
Конфлікт інтересів у судовій системі (нормативно правова база)
Санаторно - курортний лікувальний центр 'Шкло'
Міжнародні стандарти судочинства
Стратегія розвитку судової системи в Україні на 2015-2020 рокии
Інструкція з діловодства
Рішення Європейського суду
Положення про автоматизовану систему документообігу суду
Проведення судових засідань в режимі відеоконференції
Безкоштовна правова допомога
Концепція галузевої програми інформатизації судів
Судова влада України у мережі Facebook
Канал на Youtube

© 2002-2016 Державна судова адміністрація України
лист вебмайстру